Гетанг — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області; історична угорська назва населеного пункту Гетиня.
Гетанг — власна назва невеликої річки в Закарпатській області, правої притоки річки Уж.
Словник Української Мови
Гетанг — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області; історична угорська назва населеного пункту Гетиня.
Гетанг — власна назва невеликої річки в Закарпатській області, правої притоки річки Уж.
1. (про посаду, місце) Такий, що є вільним, незайнятим; що залишився після звільнення, смерті або переведення попереднього працівника.
2. (заст.) Вільний, незайнятий, порожній (про час, місце тощо).
1. (в геології) що стосується ератику, тобто гірських порід, які складаються з уламків різних за походженням і віком порід, зцементованих природним розчином.
2. (переносно) що має хаотичну, неоднорідну, строкату структуру; утворений з різнорідних, не пов’язаних між собою елементів.
1. (у хімії) стосовний до ваканції — порожнини, дефекту кристалічної ґратки, що виникає через відсутність атома чи йона у вузлі ґратки.
2. (у фізиці) властивий вакансії як квазічастинці, що описує стан порожнього вузла кристалічної ґратки.
1. У Стародавній Македонії — вершники зі знаті, особиста гвардія та соратники царя, які становили елітну важку кінноту македонської армії.
2. У Стародавніх Афінах — молоді аристократи, які об’єднувалися в товариства (гетеїї) для спільного проведення часу, політичних дискусій та іноді для координації політичних дій.
1. Вільний, незайнятий, що не зайнятий ніким (про посаду, місце праці тощо).
2. У спеціальному вжитку (наприклад, у діловодстві): такий, що тимчасово не обіймається, не закріплений за конкретною особою.
1. Стратиграфічний підрозділ, одиниця загальностратиграфічної шкали, що відповідає часовому інтервалу ери та об’єднує кілька систем; найбільший підрозділ стратиграфічної шкали після еонотеми.
2. Сукупність гірських порід, що утворилися протягом однієї геологічної ери (наприклад, палеозойська ератема).
1. Вільна, незайнята посада або робоче місце в установі, на підприємстві, яке потребує заміщення.
2. Вільне місце для навчання в навчальному закладі (наприклад, у вищому закладі освіти).
3. (рідк.) Вільний, незайнятий стан такої посади або місця.
1. У Стародавній Греції — вільна жінка, часто з гарною освітою та мистецькими талантами, яка вела незалежне життя та була партнеркою (подругою, коханкою) для чоловіків з вищих верств суспільства, відрізняючись цим від дружини та рабинь.
2. У сучасному вживанні — жінка легковажної поведінки, куртизанка (зазвичай з відтінком історичної або літературної посилки).
1. Стосовний до вакансії (посади), призначений для її заміщення; такий, що звільнився і потребує нового працівника.
2. (У складі офіційних назв) Призначений для проведення виборів на посаду, що тимчасово вільна, або пов’язаний з такими виборами (наприклад, вакансійні списки).