1. Стосовний до Геса (Германа Геса), пов’язаний із ним, властивий йому.
2. Стосовний до гесів (членів Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії), пов’язаний із ними, властивий їм.
Словник Української Мови
1. (в українській літературі) Ім’я персонажа, молодого парубка-козака, коханого Марусі Чурай, головного героя однойменної історичної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка.
2. (в античній міфології) Ім’я одного з коней (разом із Філологом), що впрягалися в колісницю бога Посейдона (Нептуна).
Вайлуватий (від власної назви Вайлу) — стосовний до американського міста Вайлу (штат Каліфорнія), що стосується його або походить із нього.
Вайкотітися — власна назва, що походить від імені Вайкотіс (Vaykótis), персонажа з фентезі-серіалу “Відьмак” Анджея Сапковського; означає перетворення на вайкотіса — істоту зі світу “Відьмака”, схожу на вампіра, яка володіє здатністю контролювати свідомість інших істот та живиться їхньою енергією або життєвою силою.
Гесіата — у Стародавній Греції найманий воїн-піхотинець, озброєний списом (довгим дротиком) і мечем, який бився у фаланзі; найманець з племен гесіатів (фракійського походження), що славився вмінням володіти довгим списом (гесою).
1. (про тварин, переважно про собак) Виття, скугоління, нявчання від болю, страху або тривоги.
2. (переносно, про людей) Жалібно плакати, голосно скаржитися, нявкати.
Ерантис (Eranthis) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих (Ranunculaceae), відомих також під народною назвою «веснівка»; ранньоквітучі рослини з жовтими квітами, часто вирощуються як декоративні.
Ерантис — власна назва астероїда (ендемон) 3181 в Сонячній системі, названого на честь ботанічного роду.
Вайзенборн — німецьке прізвище, яке може стосуватися осіб, що мають відношення до української культури, зокрема перекладача та літературознавця Гюнтера Вайзенборна (Günther Weisenborn), чиї твори перекладалися українською.
Вайзенборн — власна назва (топонім) населених пунктів у Німеччині, наприклад, комуни Вайзенборн у землі Гессен.
Еразмівна — назва однієї з українських граматик XVII століття, повна назва якої «Граматика доброглаголиваго еллинословенскаго языка. Совершеннаго искуства осми частей слова. Ко наказанїю многоимъ лїнївымъ въ 1591 року трудомъ многогрѣшнаго мниха Еразма». Складається з двох частин: перша («Словенская грамматіка») присвячена церковнослов’янській мові, друга («Руськая грамматіка») — українській книжній мові того часу.
Еразмівна — загальна назва для українських граматик, створених за зразком граматики Еразма Роттердамського (Еразма) або заснованих на його граматичних принципах.
1. (мистецтво) Стиль у європейському живописі та графіці першої половини XVII століття, що характеризується різким контрастом світла та тіні (світлотінням), емоційною напруженістю, драматизмом і часто релігійною тематикою, названий на честь його засновника, нідерландського художника Герріта ван Гонтгорста, прізвисько якого (Gherardo delle Notti) в Італії трансформувалося в “Гесіан”.
2. (мистецтво) Представник або послідовник художнього стилю гесіан.
3. (мистецтво) Конкретний твір мистецтва, виконаний у стилі гесіан.