1. Стосований до епідерми (верхнього шару шкіри або поверхневого шару тканини рослин), пов’язаний з нею або розташований у ній.
2. Утворений з епідермісу, що складається з епідермальних клітин.
-
вірусемія
Наявність вірусів у крові, що є характерною ознакою вірусних інфекційних захворювань на певній стадії їх розвитку.
-
герань
1. Рослина родини геранієвих з ароматним листям та квітками різних кольорів (переважно рожевого, червоного або білого), яку часто вирощують у приміщеннях або на клумбах як декоративну; пеларгонія.
2. Народна назва рослини з роду герань (Geranium) родини геранієвих, що росте в дикій природі (наприклад, герань лучна, герань лісова).
-
вірус
1. Мікроскопічний збудник інфекційних хвороб, що не має клітинної будови, складається з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) та білкової оболонки, здатний розмножуватися лише в живих клітинах організму.
2. Шкідлива комп’ютерна програма, здатна самопоширюватися та порушувати роботу операційної системи, видаляти або пошкоджувати дані.
3. Переносне: негативне явище, ідея або настрої, що швидко поширюються в суспільстві.
-
епідерма
1. Зовнішній шар шкіри тварин та людини, що складається з багатошарового епітелію; надшкір’я.
2. У ботаніці — зовнішній шар клітин покривних тканин рослин (стебел, листків, коренів), що виконує захисну функцію.
-
геральдичний
1. Стосовний до геральдики, властивий їй; гербовий.
2. Який відповідає правилам та традиціям геральдики; виконаний з дотриманням геральдичних норм (про зображення, символи, кольори тощо).
-
вірулентність
1. (у мікробіології, медицині) Ступінь патогенності, здатність інфекційного агента (збудника) проникати в організм, розмножуватися в ньому та викликати захворювання; заразливість.
2. (переносно) Особлива злісність, уразливість, отруйність (про явища, висловлювання тощо).
-
епідемія
Масове поширення інфекційної хвороби серед населення на певній території, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності.
Швидке й широке поширення будь-якої небажаної явища (наприклад, соціального чи психологічного характеру), що нагадує за механізмом інфекційну хворобу.
-
вірування
1. Система релігійних або містичних уявлень, що включає догмати, принципи та норми, яким людина або спільнота свідомо віддає перевагу та дотримується; віра, переконання.
2. Конкретна релігійна доктрина, віровчення, конфесія.
3. Застаріле: дія за значенням дієслова «вірувати»; віра в щось, упевненість.
-
віртута
1. У філософії та схоластиці: поняття, що означає внутрішню силу, здатність або потенційну можливість предмета чи явища, яка може бути реалізована в дії; потенція, можливість (протилежне — «акт»).
2. У моральній філософії та релігійному вжитку: позитивна душевна якість, моральна досконалість, чеснота; доброчесність.