1. Про тварину (переважно корову): звикнути до доїння, почати давати молоко після отелення.
2. Перен., розм. про людину: звикнути до певних вимог, обставин або режиму, стати покірним, слухняним.
-
вдовіти
1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.
2. (У переносному значенні) Сумно перебувати в самотності, відчувати брак когось або чогось важливого, жити в стані духовної покинутості.
-
вдоїти
1. Дістати молоко від тварини (переважно корови, кози) шляхом механічного стиснення її вимені; здійснити доїння.
2. Перен., розм. Виманити, витягти щось (гроші, інформацію, обіцянку) у когось впертою або настирливою діяльністю.
-
вдовуватися
1. (про жінку) перебувати у стані вдови, жити після смерті чоловіка.
2. (переносно, розмовне) залишатися без пари, без пари; перебувати в самотності або бездіяльності через відсутність пари (наприклад, про речі).
-
гладкий
1. Який має рівну, без виступів і заглиблень поверхню; не шорсткий.
2. Який легко ковзає, не створює тертя; слизький.
3. Про волосся: густий, рівно укладений, блискучий, доглянутий.
4. Про фігуру, тіло: стрункий, пропорційний, без зайвої повноти.
5. Про рух, дії: вільний, плавний, безперервний, без різких змін або перешкод.
6. Про мовлення, стиль: легкий, вивірений, безлогічних пауз або труднощів.
7. Рідк. Про людину: ввічливий, вмілий у поводженні, іноді з відтінком нещирості.
-
вдоєний
1. Який має подвійну частку, подвійну порцію чогось; подвійний, подвоєний.
2. У складі власних назв: такий, що складається з двох однакових або подібних частин, об’єктів (наприклад, про гори).
-
естуфа
1. (в архітектурі) спеціальна приміщення для приготування їжі у середньовічних замках або монастирях, часто з відкритим вогнищем та димарною системою.
2. (історичне) назва певного типу житлового приміщення з каміном у західноєвропейській, особливо французькій, архітектурі середньовіччя.
-
вдовувати
1. Бути вдовою або вдовцем; перебувати у стані вдовства після смерті чоловіка або дружини.
2. (переносно) Бути позбавленим чогось важливого, супутнього; залишатися у самотності або в стані втрати (наприклад, про предмети, явища).
-
вдоюватися
Вдоюватися — (про дитину) звикати до годування груддю, починати брати материнську грудь після народження або після перерви.
Вдоюватися — (переносно) звикати до чогось нового, незвичного, пристосовуватися до нових умов або обставин.
-
гладкаїт
Гладкаїт — рідкісний мінерал, водний арсенат кальцію, що належить до групи гіпсу; кристалізується в моноклінній сингонії, утворює прозорі до напівпрозорих кристали білого, рожевого або безбарвного кольору.