Еклампсія — важкий ступінь гестозу, патологічний стан вагітних, породілль або жінок після пологів, що характеризується раптовими судомами, втратою свідомості, розвитком коми та загрозжує життю матері та плода.
-
вередування
1. Дія за значенням дієслова “вередувати”; вияв невдоволення, примхлива поведінка, капризи (переважно про дітей).
2. Перен. Невдоволення, незадоволення чим-небудь, прискіпливе ставлення до чогось; вибагливість.
-
галогеноалкіл
Галогеноалкіл — органічна сполука, похідна алкану, в якій один або кілька атомів водню заміщені на атоми галогену (фтору, хлору, брому, йоду).
-
вередниця
1. Жінка або дівчина, яка вередує, виявляє примхливість, невдоволення, вигадує незручності; капризна, вибаглива особа.
2. (переносне значення) Про те, що викликає клопіт, незручності, потребує особливої уваги або обережного поводження (наприклад, про складну справу, вимогливий механізм тощо).
-
еклампсизм
Еклампсизм — власна назва літературно-мистецької течії в українському модернізмі початку XX століття, заснованої поетом і художником Михайлем Семенком; характеризується експериментами з формою, урбаністичною тематикою, використанням технічних образів та прагненням до “електризації” мистецтва.
-
галогеноалкоксилювання
Галогеноалкоксилювання — хімічна реакція, в якій відбувається одночасне приєднання атома галогену та алкоксильної групи (-OR) до ненасиченого зв’язку (наприклад, подвійного або потрійного) в органічній сполуці.
-
вередник
1. Людина, яка вередує, виявляє примхливість, невдоволення; примхлива, вибаглива, невдоволена людина.
2. (у народній творчості) Фантастична істота, дух, який, за повір’ями, викликає хвороби, нездужання; захворювання, яке спричиняє така істота.
-
вередливість
Властивість або стан за значенням “вередливий”; схильність до капризів, примх, вигадок; вибагливість, примхливість.
-
екзоцитоз
Екзоцитоз — процес виведення з клітини макромолекулярних сполук (наприклад, гормонів, ферментів, нейромедіаторів) шляхом злиття мембранних пухирців (везикул), що містять ці речовини, з плазматичною мембраною клітини.
-
галогеноазол
Галогеноазол — хімічна сполука, похідна азолу, в якій один або кілька атомів водню заміщені на атоми галогену (фтору, хлору, брому, йоду).