• еклезіологія

    Розділ богослов’я, що вивчає природу, структуру, функції та місію християнської церкви як релігійної інституції та богословської спільноти.

  • вередійка

    Вередійка — власна назва української народної казки, головною героїнею якої є дівчина-сирота на ім’я Вередійка, що вміє чудово прясти та вишивати, а її талант і працьовитість допомагають здолати злі чари та знайти щастя.

    Вередійка — персонаж українського фольклору, персоніфікація вогню, що виходить із димаря у вигляді іскри або вогняної дівчини; у повір’ях — дух вогню, домашній покровитель, який може як допомагати господарям, так і шкодити, якщо його розгнівати.

  • галогеноальдегід

    Галогеноальдегід — органічна сполука з класу альдегідів, у молекулі якої один або кілька атомів водню заміщені на атоми галогену (фтору, хлору, брому, йоду).

  • вередій

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Власна назва річки в Україні, правої притоки Лімниці, що протікає в межах Калуського району Івано-Франківської області.

  • екламптичний

    1. Стосовний до еклампсії, властивий їй; що стосується тяжкого токсикозу вагітних, який характеризується нападами судом, втратою свідомості, комою.

    2. Стосовний до екламптизму, властивий йому; що стосується геологічної теорії, яка пояснює тектонічні процеси змінами об’єму мінералів у земній корі під впливом тиску та температури.

  • вередуха

    1. Рідкісне, маловживане прізвище українського походження.

    2. (діал.) Назва свята або обряду, пов’язаного з певним днем народного календаря, звичаєм (наприклад, у деяких регіонах так могли називати дівоче свято або вечорниці з певним обрядовим харчуванням).

  • ґавра

    1. (діал.) Непотрібна, непотрібна річ; дрібничка, дурниця, мотлох.

    2. (діал., перен.) Незначна, неважлива людина; нікчема.

    3. (діал., перен.) Непосадовець, недосвідчена або некомпетентна людина, яка тимчасово виконує обов’язки керівника чи фахівця.

  • галогеноалкілювання

    Галогеноалкілювання — хімічна реакція, в якій атом галогену (фтору, хлору, брому або йоду) в молекулі органічної сполуки заміщується на алкільний залишок (алкільну групу), що призводить до утворення нової вуглеводневої сполуки.

  • вередун

    1. Людина (переважно дитина), яка виявляє примхливість, невдоволення, постійно щось вимагає або капризничає.

    2. (переносне значення) Той, хто надто вибагливий, прискіпливий, важко задовольняється чим-небудь.

  • еклампсія

    Еклампсія — важкий ступінь гестозу, патологічний стан вагітних, породілль або жінок після пологів, що характеризується раптовими судомами, втратою свідомості, розвитком коми та загрозжує життю матері та плода.