Словник Української Мови
ВЕЛИЧКОВ — українське прізвище.
ВЕЛИЧКОВ — поширена назва селища міського типу Виноградівської громади Берегівського району Закарпатської області України (офіційна назва — Велика Копаня).
ВЕЛИЧКОВ — традиційна назва села Великі Кучури Виноградівської громади Берегівського району Закарпатської області України.
1. Який стосується великої промисловості, тобто галузей виробництва з великими підприємствами, значною кількістю робітників і високим рівнем технічного оснащення.
2. Який має великі масштаби промислового виробництва; потужний у промисловому відношенні.
1. Наклеювати етикетку (папірець, ярлик) на щось із зазначенням певних відомостей (назви, ціни, сорту тощо).
2. Перен. Давати комусь або чомусь однозначну, часто спрощену або упереджену характеристику; відносити до певної категорії, класифікувати (зазвичай із негативним відтінком).
Великопрогоновий — стосовний до Великого Прогону, історичної місцевості у Львові, що розташовувалася між сучасними вулицями Городоцькою, Замарстинівською, Шевченка та залізничною колією.
Великопрогоновий — пов’язаний із Великим Прогоном, колишнім передмістям (або прогоном для худоби) у Києві, що існувало в районі сучасної площі Перемоги та початку Берестейського проспекту.
Глекопар — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, належить до Макарівської селищної громади.
Глекопар — історична назва професії майстра, який виготовляє глеки (глиняні посудини для рідин з ручкою та носиком) та інший гончарний посуд.
1. (вживається переважно в Галичині) Дуже, надзвичайно, у значній мірі; вельми, дуже сильно.
2. (заст.) Велично, величаво, з почуттям власної гідності та ваги.
1. Який належить до Великого посту, пов’язаний із ним або характерний для нього.
2. Який відбувається, виконується або вживається під час Великого посту.
1. Процес нанесення етикеток (паперових, полімерних тощо) на товари, продукцію, тару з метою вказівки відомостей про них (назви, складу, виробника, терміну придатності тощо).
2. У переносному значенні — надання кому-небудь або чому-небудь певної, часто спрощеної або стереотипної, характеристики, ярлика.
1. (Великий) — застарілий варіант слова “великий”, що вживався в українській мові до початку XX століття, особливо на Західній Україні; нині вважається архаїзмом або діалектизмом.
2. (Великдень) — народна, діалектна назва головного християнського свята — Воскресіння Христового (Великодня).
1. (Про матеріали, структури) Такий, що має великі пори; з великими порами у своїй структурі.
2. (Перен., розм.) Про людину: Легковажний, несерйозний, неглибокий у мисленні або вчинках.