величко

[ʋɛlɪt͡ʃko] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    (вживається переважно в Галичині) Дуже, надзвичайно, у значній мірі; вельми, дуже сильно.

  2. (Лінгвістика) –

    (заст.) Велично, величаво, з почуттям власної гідності та ваги.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. величко, р. величко, д. величко, з. величко, о. величко, м. величко, к. величко

Більше записів