Словник Української Мови
1. Пов’язаний з Велопалатином — історичною областю в західній частині Словаччини, що входила до Угорського королівства та мала адміністративний центр у місті Нітра.
2. Стосовний до однойменної адміністративної одиниці (комітату) Угорського королівства, яка існувала до 1918 року.
Глеоцеркоспороз — грибкова хвороба цукрових буряків, що її спричиняє патогенний гриб Cercospora beticola (у стадії конидіального спороношення має назву Gleocercospora), характеризується появою на листі численних дрібних округлих плям з червоно-бурим обідком і сіруватим нальотом, що призводить до засихання листя та значного зниження врожаю.
1. (Про риб) Який має великий рот, з великим ротом.
2. (Переносно, розмовне, зневажливо) Про людину, яка багато говорить, патяка, базікало.
1. Стосунний до велодрому, властивий велодрому; призначений для велодрому.
2. Призначений для велосипедних перегонів на треку, що відбуваються на велодромі (про велосипеди, спорядження тощо).
1. Стосується Великоросії, великоросів або великоросійської гілки східнослов’янських народів, їхньої історичної території, культури, мови (російської) та традицій.
2. Характерний для ідеології та політики Російської імперії, спрямованих на гегемонію та асиміляцію інших народів, зокрема українського та білоруського; російськоімперський, панросійський.
1. Наукова дисципліна, що займається вимірюванням та кількісним аналізом моральних принципів, етичних норм і цінностей у суспільстві, групі чи індивіда.
2. Сукупність методів і процедур для оцінювання ступеня відповідності поведінки, рішень або систем певним етичним стандартам, часто з використанням спеціальних інструментів (опитувальників, шкал).
3. Вимірювання рівня етичної свідомості, моральної чутливості або схильності до етичного мислення в психології та педагогіці.
1. (від лат. velo — закриваю, прикриваю) У хімії та фармацевтиці — покривати тонким шаром металу (зазвичай золота або срібла) поверхню пігулок, гранул або інших лікарсьвих форм для захисту від зовнішніх впливів, маскування смаку або пролонгації дії.
2. (від лат. velum — завіса, покривало) У медичній термінології — закривати, прикривати, як завісою (наприклад, про велофарингеальну недостатність — незакриття носоглотки м’яким піднебінням під час мовлення чи ковтання).
Глеоспоріоз — грибкова хвороба рослин, що вражає плодові дерева (яблуні, груші, сливи тощо), виноград, ягідні та декоративні культури; викликається грибами роду Gloeosporium та споріднених родів, характеризується появою на листках, плодах і пагонах бурих, сірих або чорних плям, які часто вкриті нальотом спороношення.
1. (про людину) Надто високої думки про себе, самовпевнений, зарозумілий; гордовитий.
2. (перен., про дії, поведінку) Такий, що виражає зарозумілість, гордовитість; пихатий.
1. Місто, столиця Нової Зеландії, розташоване на Північному острові.
2. Взуття з високими, щільними ґетрами, що зазвичай виготовляється з гуми або полімерних матеріалів для захисту від вологи, поширене серед мисливців, рибалок тощо (від англ. «Wellington boots»).
3. Герцог Веллінгтон (Артур Велслі) — британський полководець і державний діяч, переможець у битві при Ватерлоо (1815).