Словник Української Мови
1. Повертати щось на те місце, звідки воно було взято, або тому, хто це втратив.
2. Давати, віддавати назад отримане раніше (гроші, позичене тощо).
3. Змушувати когось або спрямовувати щось назад, у зворотному напрямку.
4. Перен. Знову навертатися до якоїсь думки, теми, стану чи діяльності.
Галузь знань, що вивчає властивості, походження, родовища, технологію видобування та застосування глин у різних галузях промисловості.
1. (в анатомії) Розташований у верхній та серединній частині чогось; що стосується верхньої та медіальної (середньої, ближчої до площини симетрії тіла) ділянок.
2. (в медіа та соціальних науках) Що стосується або характеризує провідні, найвпливовіші та наймасовіші засоби масової інформації, що формують основну громадську думку.
1. (іст.) Пов’язаний з верствою — старою українською одиницею довжини, що дорівнювала приблизно 1067 метрам; такий, що виміряний або розрахований у верствах.
2. (спец.) Призначений для верстання (у поліграфії, веб-дизайні); що стосується процесу компонування тексту, ілюстрацій та інших елементів на сторінці.
Етилортотитанат — хімічна сполука, органічний естер ортотитанової кислоти з етиловим спиртом, що має загальну формулу Ti(OC₂H₅)₄; безбарвна рідина, що легко гідролізується, застосовується як каталізатор та прекурсор для отримання діоксиду титану в тонких плівках.
Фахівець у галузі глинознавства — науки про глини, їхню будову, властивості, родовища та застосування.
Який належить до верхнього відділу крейдової системи (періоду) в геології, відноситься до пізньої крейди.
1. Стосовний до верстви (у геологічному значенні), властивий їй; пов’язаний з утворенням, заляганням або будовою геологічних верств.
2. Сформований у вигляді верств (шарів), що чітко відокремлені одна від одної; шаруватий.
1. (в анатомії) Який стосується верхньої щелепи та зубів, розташований на верхній щелепі біля зубів.
2. (в фонетиці) Який утворюється за участю язика, наближеного до верхніх зубів (про приголосні звуки, наприклад, [д], [т], [з], [с] у їх основних вимовах).
1. Стосовний до верстака, призначений для роботи на верстаку.
2. Стосовний до верстачення (верстки), пов’язаний із процесом компонування тексту та графіки для подальшого друку або публікації.