Словник Української Мови
Буква
1. Повертати щось на те місце, звідки воно було взято, або тому, хто це втратив.
2. Давати, віддавати назад отримане раніше (гроші, позичене тощо).
3. Змушувати когось або спрямовувати щось назад, у зворотному напрямку.
4. Перен. Знову навертатися до якоїсь думки, теми, стану чи діяльності.
Приклад 1:
А що вже казати про урочисту містерію злиття Бії і Катуні… Пробула я в Маймі недовго, треба було вертати додому: моя дочка чекала дитину. Іван проводжав мене до автобуса.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— Як вертати назад та спускатися з гори, то виглядає він ще краще, ніж був тоді, як ми йшли туди, на гору… Потім він безжурно засвистав оперову мелодію, Офеліїну пісню: Pâle et blonde Dort sous l’eau profonde La Willis au regard de feu. Que Dieu garde Celui qui s’attarde Dans la nuit au bord du lac bleu[24]!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Все одно тут довго я не буду: за місяць-два ситуація виясниться, чи далі на захід мандрувати, чи на схід поволі вертати. Під Купала 6/VІІ був із Стефаником у Криниці, в «Білому Домі», де зараз вишколюються медсестри до укр.
— Невідомий автор