• етилпропіламін

    Етилпропіламін — органічна сполука, амін змішаного типу, похідна пропіламіну, в якій один атом водню замінено на етильний радикал; має формулу C₂H₅-NH-C₃H₇, використовується в органічному синтезі як проміжна речовина.

  • вертикальний

    1. Спрямований угору, перпендикулярний до горизонтальної площини або лінії горизонту; такий, що йде вздовж напряму сну, сили тяжіння.

    2. Розташований, організований або функціонуючий за принципом підпорядкування нижчих ланок вищим у строгій ієрархії (про структури управління, соціальні системи тощо).

    3. Пов’язаний з різними рівнями однієї галузі, сфери діяльності або виробничого процесу, що охоплює послідовні стадії від початку до кінця.

  • верхньотретинний

    Який стосується верхньої третини чого-небудь (наприклад, верхньої третини стовбура, кістки, річки тощо).

  • глинокопач

    1. Робітник, який займається видобуванням глини в кар’єрах або спеціальних копанках.

    2. (переносне значення, рідко) Людина, яка працює з глиною, зокрема гончар.

  • верхньореберний

    Який стосується верхніх ребер або розташований у їхній ділянці (у медицині, анатомії).

  • верти

    1. (діал., рідк.) Те саме, що вертіти — надавати обертального руху, крутити, обертати навколо осі або в різних напрямках.

    2. (у спеціальному вживанні, зазвичай у третій особі однини) У виразі “як верне” або “що верне” — означає “як вийде”, “що буде”, “що станеться” (виражає невизначеність результату).

  • етилпентен

    Етилпентен — органічна сполука з класу вуглеводнів, ненасичений вуглеводень (алкен) з формулою C₇H₁₄, що є ізомером гептену та містить етильний замісник при пентеновому ланцюзі.

  • верхньопередній

    Розташований або спрямований одночасно вгорі та попереду, у верхній передній частині чогось.

  • глинокоп

    1. Робітник, який займається видобуванням глини в кар’єрах або спеціальних копанках.

    2. Історична назва поселення, місцевості або промислового об’єкта, де ведеться або велася розробка покладів глини.

  • вертепний

    1. Стосунний до вертепу як народного лялькового театру, що діяв у XVI—XIX ст., пов’язаний із його виставами, персонажами або традиціями.

    2. Стосунний до вертепу як різдвяної композиції з фігурками, що зображують сцену народження Ісуса Христа в печері (ясел).

    3. Перен. Злий, підступний, лихий, вартий засудження (за аналогією з негативними персонажами вертепної драми).