1. Призначений для вертикального свердління, що здійснюється у вертикальній площині (про верстат, обладнання тощо).
2. Пов’язаний з технологією або процесом вертикального свердління.
-
глинолитний
1. (у геології) Створений, утворений з глинистої породи; що складається з глинистих мінералів.
2. (у технології) Призначений для лиття виробів із глини; пов’язаний із процесом виготовлення керамічних виробів литтям глиняної маси у форму.
-
верхньощелепний
1. Який стосується верхньої щелепи, розташований на ній або у верхній щелепі.
2. У фізіології та медицині: що належить до верхньощелепної (верхньощелепової) кістки (лат. maxilla).
-
етилпіперидин
Етилпіперидин — органічна сполука, похідна піперидину, в якій один з атомів водню заміщений на етильну групу (-C₂H₅); безбарвна рідина з характерним запахом, що використовується в органічному синтезі як розчинник або проміжна речовина.
-
вертикально-рухомий
1. Такий, що здатний переміщуватися у вертикальному напрямку (вгору або вниз).
2. У техніці: що стосується механізмів, пристроїв або їхніх частин, призначених для руху вздовж вертикальної осі (наприклад, вертикально-рухома каретка, консоль).
-
верхньочастковий
1. Який стосується верхньої частини щоки (у медицині, анатомії).
2. Який розташований або відбувається у верхній частині певної ділянки, часто стосовно рослинності чи ґрунту (у географії, геології, ґрунтознавстві).
-
вертикально-проектувальний
1. (у техніці, геодезії) Пов’язаний з проектуванням або побудовою вертикальних ліній, площин або об’єктів; призначений для створення вертикальних проекцій.
2. (у назвах організацій) Стосовний до установи або підрозділу, що займається проектуванням у вертикальній площині (наприклад, вертикально-проектувальний відділ).
-
верхньотрикутний
1. (у математиці, зокрема в лінійній алгебрі) такий, що всі елементи під головною діагоналлю дорівнюють нулю; що має вигляд верхньої трикутної матриці.
2. (переносно) такий, що має структуру, організацію або форму, аналогічну до верхньої трикутної матриці, де значущі елементи розташовані лише у верхній частині.
-
глинолит
Глинолит — власна назва підприємства, зазвичай заводу або кар’єру, що спеціалізується на видобутку, переробці або виробництві виробів з глини (наприклад, цегли, кераміки, керамзиту).
Глинолит — технічний термін, що позначає штучний кам’яний матеріал, виготовлений шляхом спікання або випалювання глини з метою надання їй підвищеної міцності та стійкості; синонімічний таким поняттям, як керамічний камінь або агломерат.
-
вертикально
1. У напрямку, що збігається з напрямом схилу, піднесення або падіння; перпендикулярно до горизонтальної площини, знизу вгору або зверху вниз.
2. У прямому, строгому положенні, без відхилень убік; стійко, прямо.