верхньозубний

1. (в анатомії) Який стосується верхньої щелепи та зубів, розташований на верхній щелепі біля зубів.

2. (в фонетиці) Який утворюється за участю язика, наближеного до верхніх зубів (про приголосні звуки, наприклад, [д], [т], [з], [с] у їх основних вимовах).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |