Древослів

Словник Української Мови

  • гласе

    Гласе — власна назва села в Івано-Франківській області України, що входить до складу Рожнятівської селищної громади.

  • вежоподібний

    1. Який за формою нагадує вежу; високий і вузький, подібний до вежі.

    2. У ботаніці: про тип крони дерева, що має видовжену, вузьку, циліндричну форму.

  • етапний

    1. Який складається з етапів, поділений на послідовні стадії або фази; поетапний.

    2. Який є частиною, окремою фазою якогось процесу; проміжний.

    3. Стосований до організації чи проведення етапу (частини) змагань, перегонів тощо.

  • векторіальний

    1. (у математиці, фізиці) Пов’язаний з вектором, що має величину та напрям; властивий вектору.

    2. (у комп’ютерній графіці) Створений за допомогою векторної графіки, що описує зображення через математичні формули (контури, криві), на відміну від растрової графіки (пікселі).

  • векторнозначний

    1. (у математиці, фізиці) Такий, що набуває значень у вигляді вектора; такий, що є вектором або описується вектором.

    2. (у програмуванні та комп’ютерних науках) Такий, що має векторну природу або працює з векторними величинами (на відміну від скалярних).

  • глас

    1. (істор.) Орган місцевого самоврядування в Російській імперії у 1785–1917 роках, а також будівля, де він розміщувався.

    2. (заст.) Голос, право голосу, висловлювання думки, особливо при вирішенні суспільних справ.

    3. (перен., заст. або висок.) Публічне висловлювання, думка, заклик; те, що проголошується або відстоюється.

    4. (церк.) Одна з восьми основних мелодійних моделей (наспівів), що використовуються в православному церковному співі для оформлення богослужбових текстів; система цих наспівів.

  • вежовий

    1. Стосовний до вежі, властивий їй; призначений для вежі.

    2. Який має вежу або вежі; з вежею.

    3. У складі власних назв: Вежова брама, Вежовий міст.

  • етаперазин

    Етаперазин — власна назва лікарського препарату (нейролептика), діючою речовиною якого є перфеназин; застосовується в психіатрії.

  • векторно-точковий

    1. (у техніці, комп’ютерній графіці) Створений або представлений за допомогою комбінації векторних (лінійних) та растрових (точкових, піксельних) елементів або методів; такий, що поєднує векторну та растрову графіку.

    2. (у поліграфії) Стосовний до методу друку або відтворення зображень, при якому контури формуються векторно, а їхнє заповнення здійснюється точковими елементами (наприклад, растром).

  • ведійський

    1. Стосовний до ведів, давніх священних текстів індуїзму, написаних санскритом.

    2. Пов’язаний з періодом у давній історії Індії (приблизно XV—VI ст. до н.е.), коли створювалися та використовувалися веди.

    3. Характерний для релігії, культури, мови (санскриту) або суспільства того часу.