1. Призначений для еталонування — процесу встановлення точності вимірювальних приладів шляхом порівняння з еталоном (зразковою мірою).
2. Стосовний до еталону, що використовується як зразкова міра для перевірки, калібрування чи градуювання інших приладів або виробів.