Словник Української Мови
Буква
1. Точний зразок міри, ваги або іншої одиниці вимірювання, встановлений офіційно як еталонний і слугуючий для перевірки та калібрування вимірювальних приладів.
2. (Переносне значення) Безумовний зразець, взірець чого-небудь, мірило, критерій для оцінки або порівняння.
Приклад 1:
Звісно, кинувшись від Сцилли до Харибди, гальванізувати історично зумовлені «народницькі» критерії і практику як еталон української культури, намагатися вписати їх недоторканними в параметри сучасної культури, — завдання невдячне і заздалегідь приречене на поразку. Та кваліфікація «народництва» досить часто набуває просто лайливого відтінку, бракує розуміння того, що це історично «виправдана» форма суспільної і художньої свідомости, яка несла в собі великий моральний позитив — за зужитістю словесних формул цього не слід забувати.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”