• етмоїдит

    Етмоїдит — запалення слизової оболонки клітин решітчастої кістки (етмоїдального синусу), що є різновидом синуситу.

  • етмоїдальний

    1. Стосунковий до етмоїдної кістки (решетчастої кістки) черепа, пов’язаний з нею або розташований у її області.

    2. Утворений етмоїдною кісткою або її частинами.

  • етмозин

    Етмозин — власна назва лікарського препарату (антиаритмічного засобу III класу), діючою речовиною якого є етацизин.

  • етлі-унаш

    Етлі-унаш — власна назва давньої месопотамійської таблички з клинописним текстом, що містить один із найдавніших відомих кулінарних рецептів (приблизно 1750 рік до н. е.), знайденої на території сучасного Іраку.

    Етлі-унаш — умовна назва страви (супу або рагу), рецепт якої записаний на однойменній давньомесопотамійській табличці, що готувалася з м’яса, бульйону, жиру, солоду, цибулі, часнику та інших інгредієнтів.

  • етичність

    1. Абстрактний іменник, що означає сукупність моральних якостей, принципів і норм поведінки людини або групи, відповідність етичним (моральним) вимогам; моральність.

    2. Відповідність дій, вчинків або позицій певній системі моральних цінностей, професійним або суспільним етичним стандартам; моральна правильність.

    3. (У філософії) Властивість явища, дії чи судження бути предметом оцінки з точки зору добра і зла, належати до сфери моралі.

  • етично

    1. Відповідно до вимог етики, моральних норм; морально прийнятно, правильно.

    2. З точки зору етики; згідно з етичними принципами.

  • етичний

    1. Який стосується етики як системи норм моральної поведінки людини, суспільства або професійної групи; морально виправданий, що відповідає вимогам моралі.

    2. Який відповідає правилам професійної етики (наукової, медичної, ділової тощо).

  • етинільний

    1. (хім.) Який стосується етину (ацетилену), властивий етину; ацетиленовий.

    2. (хім.) Який містить у своєму складі етинільну групу атомів (-C≡CH).

  • етинілування

    Етинілування — хімічний процес, реакція введення етинілової групи (-C≡CH) до молекули органічної сполуки.

  • етинілтрихлорид

    Етинілтрихлорид — органічна сполука з класу галогенопохідних вуглеводнів, хлорпохідне ацетилену з формулою C₂HCl₃; безбарвна, важкозаймиста рідина з різким запахом, що застосовується як розчинник та проміжний продукт в органічному синтезі.