Значення
- (Філософія) –
Абстрактний іменник, що означає сукупність моральних якостей, принципів і норм поведінки людини або групи, відповідність етичним (моральним) вимогам; моральність.
- (Філософія) –
Відповідність дій, вчинків або позицій певній системі моральних цінностей, професійним або суспільним етичним стандартам; моральна правильність.
- (Філософія) –
(У філософії) Властивість явища, дії чи судження бути предметом оцінки з точки зору добра і зла, належати до сфери моралі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. етичність, р. етичності, д. етичності, з. етичність, о. етичністю, м. етичності, к. етичносте