1. Органічна сполука, найпростіший ненасичений вуглеводень, що належить до класу алкінів; має хімічну формулу C₂H₂ та містить потрійний зв’язок між атомами вуглецю; за звичайних умов — безбарвний газ, легший за повітря, що застосовується для зварювання металів (оксиацетиленове полум’я) та в органічному синтезі; синонім — ацетилен.
2. Власна назва (ім’я) чоловічого роду, що вживається переважно як літературний або історичний антропонім.