Словник Української Мови
1. Такий, що здатен взаємодіяти, вступати у взаємодію; призначений для взаємодії.
2. У комп’ютерній термінології — такий, що забезпечує двосторонній обмін даними між користувачем і програмою або між різними системами, програмами чи пристроями; інтерактивний.
1. Такий, що взаємно доповнює інший елемент або частину, утворюючи з ним разом цілісність, повноту або функціональну завершеність.
2. (У біології, генетиці) Про гени, взаємодія яких призводить до виникнення нової ознаки, відмінної від ознак, що визначаються кожним геном окремо.
1. (у біології, про організми) Здатний існувати у двох або більше морфологічно відмінних формах, які можуть взаємопереходити одна в одну залежно від умов середовища або стадії життєвого циклу.
2. (у мінералогії, про кристали) Такий, що може кристалізуватися у дві або більше різних кристалічних формах (модифікаціях) залежно від температури, тиску або інших зовнішніх факторів, причому ці форми здатні оборотно перетворюватися одна на одну.
1. Такий, що не може існувати або відбуватися одночасно з чимось іншим; що виключає іншу можливість або стан.
2. (У логіці, математиці) Такий, що стосується подій, які не можуть відбутися одночасно; такий, що належить до двох можливостей, з яких обов’язково реалізується лише одна.
1. Такий, що не може існувати або відбуватися одночасно з чимось іншим; такий, що виключає іншу можливість, альтернативу.
2. У логіці та математиці: такий, що стосується подій, які не можуть відбутися одночасно; такий, що належить до множин, які не мають спільних елементів.
Спосіб дії, за якого обидві сторони отримують користь, вигоду.
1. Такий, що приносить вигоду, користь обом сторонам, кожному з учасників спільної діяльності або угоди.
2. Заснований на взаємній вигоді, співвідношенні інтересів, коли задоволення потреб однієї сторони забезпечується через задоволення потреб іншої.
Власна назва, що входить до складу терміна “взаємо-ощадна каса” — небанківська фінансова установа, створена на кооперативних засадах для заощадження коштів її членів та надання їм кредитів.
Взаємо — префіксоїд, що вживається в складних словах для позначення взаємності, спільної дії або обміну між двома та більше суб’єктами.
1. Пов’язаний з взаємними інвестиціями, тобто такий, що передбачає двостороннє або багатостороннє вкладення капіталу між суб’єктами (наприклад, компаніями, фондами або державами) з метою спільного розвитку.
2. Стосунки, угода або фонд, засновані на принципі одночасного або симетричного інвестування сторін одна в одну.