взаємовиключний
[ʋzɑjɛmoʋɪkljut͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Філософія) –
Такий, що не може існувати або відбуватися одночасно з чимось іншим; що виключає іншу можливість або стан.
- (Математика) –
(У логіці, математиці) Такий, що стосується подій, які не можуть відбутися одночасно; такий, що належить до двох можливостей, з яких обов’язково реалізується лише одна.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. взаємовиключний, р. взаємовиключного, д. взаємовиключному, з. взаємовиключного, о. взаємовиключним, м. взаємовиключнім