1. Особа, яка виїжджає за кордон для тимчасової роботи, переважно некваліфікованої або малокваліфікованої, з метою заробітку.
2. Іноземний робітник, найнятий на сезонні або тимчасові роботи в країні з більш розвиненою економікою.
-
вкачаність
Вкачаність — стан м’язової розвиненості та рельєфності тіла, досягнутий внаслідок інтенсивних силових тренувань (качалки); накачаність.
-
електролінія
Електролінія — складений технічний термін, яким позначають лінію електропередачі; сукупність споруд та устаткування для передавання та розподілу електричної енергії проводами повітряної або кабельної мережі.
Електролінія — власна назва (топонім) окремих об’єктів енергетичної інфраструктури, зокрема назви вулиць у населених пунктах України (наприклад, Вулиця Електролінія).
-
вкарбовування
1. Дія за значенням дієслова “вкарбовувати” — створення заглиблених (карбованих) зображень, написів або візерунків на поверхні металу, дерева, каменю шляхом вибивання, різьблення.
2. (переносно) Глибоке, міцне засвоєння, запам’ятовування чогось, закріплення в свідомості або пам’яті (наприклад, ідей, принципів, знань).
-
вкапування
1. Власна назва українського народного обряду, що є складовою частиною весільного ритуалу, під час якого нареченій розплітають дівочу косу та закріплюють (вкапують) на голові вінець або інший головний убір, символізуючи цим її перехід у статус заміжньої жінки.
2. (У переносному значенні) Сам момент або процес переходу дівчини у заміжню жінку, зміна її соціального статусу.
-
гассоза
Гассоза — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.
Гассоза — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Подільському районі (до 2020 року — у розформованому Ананьївському районі).
-
електролікування
Електролікування — медична процедура лікування електричним струмом, один з методів електротерапії.
-
вказівник
1. Той, хто вказує на щось, показує напрямок або місце; покажчик, провідник.
2. Довідкове видання, збірник відомостей, правил або рекомендацій з певного кола питань; інструкція, посібник.
3. У мовознавстві — розряд слів, що вказують на предмети, ознаки, кількість або обставини, не називаючи їх конкретно (наприклад, займенники, деякі частки).
4. У програмуванні — змінна, що містить адресу в пам’яті комп’ютера, за якою зберігаються дані або виконуваний код; посилання.
5. Пристрій або частина пристрою (наприклад, стрілка, лінія, світловий сигнал) для показу чого-небудь (напрямку, величини, стану).
-
вказівка
1. Дія за значенням дієслова вказати; інформування про щось, роз’яснення, настановлення.
2. Конкретна порада, розпорядження або наказ, що визначає порядок дій, поведінки або виконання чогось.
3. Документ, інструкція або запис, що містить такі розпорядження чи роз’яснення.
4. У техніці, обчислювальній техніці — команда або сигнал, що задає певний алгоритм дій пристрою або програмі.
5. У лінгвістиці — демонстративний, вказівний займенник або інша мовна одиниця, що вказує на предмет, особу, явище (наприклад, “той”, “цей”, “ось”).
-
гаспидів
1. Рідкісний варіант назви міста Гаспра в Криму, що вживався в історичних документах та літературі XIX — початку XX століття.
2. У переносному значенні — застаріла або поетична назва для Південного берега Криму загалом, особливо в контексті його мальовничої природи та клімату.