Значення
- (Історія) –
Власна назва українського народного обряду, що є складовою частиною весільного ритуалу, під час якого нареченій розплітають дівочу косу та закріплюють (вкапують) на голові вінець або інший головний убір, символізуючи цим її перехід у статус заміжньої жінки.
- (Соціологія) –
(У переносному значенні) Сам момент або процес переходу дівчини у заміжню жінку, зміна її соціального статусу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
р. вкапування, д. вкапуванню, з. вкапування, о. вкапуванням, м. вкапуванні, к. вкапування