вказівник

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Той, хто вказує на щось, показує напрямок або місце; покажчик, провідник.

2. (Література) –

   Довідкове видання, збірник відомостей, правил або рекомендацій з певного кола питань; інструкція, посібник.

3. (Лінгвістика) –

   У мовознавстві — розряд слів, що вказують на предмети, ознаки, кількість або обставини, не називаючи їх конкретно (наприклад, займенники, деякі частки).

4. (Інформаційні технології) –

   У програмуванні — змінна, що містить адресу в пам’яті комп’ютера, за якою зберігаються дані або виконуваний код; посилання.

5. (Техніка) –

   Пристрій або частина пристрою (наприклад, стрілка, лінія, світловий сигнал) для показу чого-небудь (напрямку, величини, стану).

Правопис та відмінювання