Словник Української Мови
1. Обертаючи, виймати щось із гнізда, паза або отвору, де воно було закріплене; відгвинчувати.
2. Перен., розм. Намагатися уникнути чогось, звільнитися від чогось небажаного (наприклад, від обов’язків, зобов’язань, відповідальності), часто хитрістю або вигадками.
3. Розм. Викручувати, вивертати частини тіла (наприклад, руки, ноги) у неприродному напрямку, зазвичай причиняючи біль.
1. Зменшувально-пестливе від слова “двері”: невеликі двері, часто до певної ніші або шафи.
2. Невеликі двері, що закривають отвір у печі, пічці, каміні або іншій подібній споруди для закладання палива, виймання попелу або регулювання тяги.
3. (переносно) Невеликий закритий отвір, люк або кришка у технічних пристроях, машинах, апаратах (наприклад, у пральній машині, духовці, ліфті).
1. (заст.) Двері, вхідні двері, ворота, особливо великі та масивні.
2. (діал.) Одна з половинок двірей, крило двірей.
3. (перен., рідко) Вхід, доступ до чого-небудь.
1. (про предмет) такий, що був викручений, вивернений зі свого звичайного положення або відокремлений шляхом обертання; викручений.
2. (перен., про людину) виснажений, знесилений, виснажений до краю; також той, хто відчуває сильну фізичну або моральну втому.
1. Витягнути себе, вибратися звідкись, обертаючись або з труднощами, часто з вузького чи незручного місця (наприклад, з крісла, з люка).
2. Переносно: знайти спосіб ухилитися від чогось, звільнитися від якихось зобов’язань, вийти з неприємної чи незручної ситуації.
3. Розмовне: вийти, вибратися звідкись (просторе вживання).
1. (заст.) Сторож або службовець, який відчиняє двері, спостерігає за входом і виходом відвідувачів (наприклад, у готелі, ресторані, офісній будівлі).
2. (спец.) Робітник, який обслуговує двері, зокрема вугільні двері коксових печей.
1. Витягнути, викрутити гвинт або щось, що було закріплено гвинтами.
2. Розібрати, розкрутити щось, відкручуючи гвинти.
3. Переносно: витягти, дістати щось із зусиллям або хитрістю; випитати, вивідати інформацію.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “двері”, що позначає невеликі двері, часто з відтінком доброзичливості або іронії.
2. (у спеціальному контексті) Назва або частина назви об’єкта, що має характерні дверцята або невеликі двері, наприклад, певного типу меблів, печей тощо.
ВИГАШУВАТИСЯ — дієслово, що означає ставати більш гаслим, слабшати, втрачати силу або інтенсивність (про вогонь, полум’я, світло тощо).
ВИГАШУВАТИСЯ — переносно: заспокоюватися, стихати, вщухати (про почуття, емоції, конфлікт, шум).
1. Дваро — власна назва села в Україні, розташованого в Уманському районі Черкаської області.
2. Дваро — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.