1. (заст.) Сторож або службовець, який відчиняє двері, спостерігає за входом і виходом відвідувачів (наприклад, у готелі, ресторані, офісній будівлі).
2. (спец.) Робітник, який обслуговує двері, зокрема вугільні двері коксових печей.
дверник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |