Значення
- (Техніка) –
Обертаючи, виймати щось із гнізда, паза або отвору, де воно було закріплене; відгвинчувати.
- (Лінгвістика) –
Перен., розм. Намагатися уникнути чогось, звільнитися від чогось небажаного (наприклад, від обов’язків, зобов’язань, відповідальності), часто хитрістю або вигадками.
- (Медицина) –
Розм. Викручувати, вивертати частини тіла (наприклад, руки, ноги) у неприродному напрямку, зазвичай причиняючи біль.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я вигвинчую, ти вигвинчуєш, він вигвинчує, ми вигвинчуємо, ви вигвинчуєте, вони вигвинчують