Словник Української Мови
1. Стати гострим, набути гостроти (про предмети, інструменти тощо).
2. Стати більш різким, напруженим, інтенсивним; загостритися (про ситуацію, конфлікт, почуття, хворобу тощо).
3. Стати виразнішим, чіткішим, інтенсивнішим (про риси обличчя, зір, слух, розум тощо).
1. Зробити більш гострим, загострити, нагострити (про фізичну гостроту).
2. Надати чіткості, яскравості, інтенсивності; посилити, загострити (про відчуття, якість, стан тощо).
3. Привести до критичного стану, значно посилити напруженість, протиріччя (про конфлікт, ситуацію, проблему).
1. Політико-правова система організації вищого законодавчого органу держави (парламенту), при якій він складається з двох окремих палат (наприклад, верхньої та нижньої), що зазвичай утворюються та функціонують за різними принципами і мають певні відмінності у повноваженнях.
2. Конкретна форма структури парламенту певної країни, що характеризується наявністю двох палат (наприклад, двопалатність Конгресу США, що складається з Палати представників і Сенату).
Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області.
1. (про зір, слух тощо) Набувший здатності краще, гостріше сприймати; посилений, загострений.
2. (про увагу, почуття, стан тощо) Ставший інтенсивнішим, напруженішим; загострений, посилений.
3. (про риси обличчя, профіль тощо) Ставший тоншим, різкішим, контрастнішим; різко окреслений.
1. Втратити працездатність, емоційні сили та інтерес до роботи внаслідок тривалого стресу та перевтоми; стан професійного виснаження (термін з психології праці).
2. (Рідк.) Те саме, що вигоріти — згоріти повністю, до кінця (про те, що горить).
1. Згоріти повністю, перетворитися на попіл (про матеріальні предмети).
2. Втратити колір, яскравість або силу під дією сонця, вогню, часу тощо.
3. Про людину: втратити працездатність, інтерес, емоційні сили внаслідок тривалого стресу або надмірного навантаження; зазнати емоційного вигорання.
4. Техн. Отримати дефект у вигляді оплавлення або розриву внаслідок перегріву або проходження надто сильного струму (про електроприлади, лампочки тощо).
5. Розм. Зазнати невдачі, провалитися, не досягти мети.
Хімічна сполука кисню з іншим елементом, що містить два атоми кисню в молекулі; діоксид.
Застаріла або рідковживана назва хімічного елемента з атомним номером 8; кисень (O₂).
1. Який згорів, перетворився на попіл внаслідок вогню або сильного нагрівання.
2. Який втратив свій природний колір, вицвів або потемнів від сонця, часу або хімічного впливу.
3. Про людину: який відчуває сильне фізичне та емоційне виснаження, втратив працездатність та інтерес до роботи внаслідок тривалого стресу або перевантаження (психологічний термін).
4. Про землю, ґрунт: виснажений, непродуктивний через інтенсивне використання або несприятливі умови.
5. Техн. Про матеріал або поверхню: який піддався незворотній зміні структури або властивостей через перегрів.