вигорілий

1. Який згорів, перетворився на попіл внаслідок вогню або сильного нагрівання.

2. Який втратив свій природний колір, вицвів або потемнів від сонця, часу або хімічного впливу.

3. Про людину: який відчуває сильне фізичне та емоційне виснаження, втратив працездатність та інтерес до роботи внаслідок тривалого стресу або перевантаження (психологічний термін).

4. Про землю, ґрунт: виснажений, непродуктивний через інтенсивне використання або несприятливі умови.

5. Техн. Про матеріал або поверхню: який піддався незворотній зміні структури або властивостей через перегрів.

Приклади вживання

Приклад 1:
За традицією, поширеною серед митців, він носив тютюнового кольору крилатку й великий ширококрисий, вигорілий на сонці капелюх. Його просторий піджак скидався на балахон, і обвислі в колінах штани були знизу обдерті й з бахромою.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”

Частина мови: прикметник () |