1. Хімічна сполука, що містить два атоми кисню в молекулі, зокрема діоксид (наприклад, двоокис вуглецю — CO₂).
2. Застаріла назва діоксиду, що вживалася в науковій та технічній літературі.
-
вигоряючий
1. (Про людину) Такий, що перебуває в стані емоційного вигорання, виснаження через тривалий стрес, надмірне навантаження або відчуття внутрішньої порожнечі; виснажений психічно та фізично.
2. (Перен., розм.) Такий, що інтенсивно працює, діє з максимальною віддачею, часто на межі своїх можливостей, що може призводити до виснаження.
-
двоногість
Двоногість — біологічна ознака, що полягає у здатності тварини або істоти пересуватися на двох задніх кінцівках (ногах), тоді як передні кінцівки можуть виконувати інші функції.
Двоногість — стан або якість бути двоногим; характеристика, що стосується істот, які мають дві ноги.
-
вигорятися
1. (про метали, мінерали тощо) Втрачати свої властивості, руйнуватися або змінюватися під дією високої температури, тривалого нагрівання; перегоряти.
2. (перен., розм.) Втрачати життєві сили, енергію, емоційно виснажуватися внаслідок тривалого стресу, надмірного навантаження або внутрішніх переживань; вигорати.
-
двонитка
1. Тканина, переважно бавовняна, з двох різнокольорових ниток основи та однакових ниток підткання, що утворює характерний стриманий смугастий або клітинчастий візерунок; використовується для пошиття верхнього одягу, костюмів.
2. Заст. Тонка тканина, виткана з ниток двох кольорів або двох видів сировини (наприклад, вовни з льоном).
-
вигоряти
1. Втрачати колір, свіжість або інтенсивність під впливом сонця, світла або часу; ставати блідим, тьмяним.
2. Ставати сухим і безплідним від спеки, посухи; висушуватися, гинути від нестачі вологи (про рослини, ґрунт).
3. Піддаватися руйнівній дії високої температури, вогню; згоряти повністю або частково, перетворюватися на попіл.
4. (у техніці) Вихід з ладу електроприладу або його частини (наприклад, лампочки, транзистора, обмотки) через перегрів або надмірний струм.
5. (переносно) Втрачати фізичні та емоційні сили через тривалий стрес, надмірне навантаження або виснажливу роботу; відчувати синдром емоційного вигорання.
-
двонескінченність
Двонескінченність — власна назва (топонім) села в Україні, у складі Горохівської селищної громади Вараського району Рівненської області.
-
вигорюватися
1. Втрачати сили, енергію, життєві соки; виснажуватися від тривалого напруження, страждань, переживань.
2. (у техніці) Перегорати, пошкоджуватися від дії високої температури або електричного струму (про деталі, елементи електричних ланцюгів тощо).
3. (перен., розм.) Втрачати інтенсивність, силу, яскравість (про почуття, переживання).
-
двонеперервність
1. (математика) Властивість функції двох змінних бути неперервною по кожній змінній окремо за умови, що інша змінна фіксована.
2. (математика) Властивість відображення між топологічними просторами, яке є одночасно відкритим і замкнутим (тобто образ будь-якої відкритої множини є відкритим, а будь-якої замкнутої — замкнутим).
-
вигорювати
1. Втрачати колір, яскравість під впливом сонця, часу або хімічних речовин; линяти, блякнути.
2. Ставати безплідним, втрачати родючість (про ґрунт); пересушуватися від спеки.
3. Псуватися, руйнуватися від тривалої дії високої температури (про матеріали, деталі).
4. Перен. втрачати життєві сили, енергію, емоційно виснажуватися від тривалих переживань, стресу або напруженої роботи.
5. Техн. обробляти метал, дерево тощо вогнем або дуже високою температурою для надання певних властивостей; випалювати.