Дезоксигемоглобін — форма гемоглобіну (білка еритроцитів), яка утворюється після віддачі кисню тканинам організму; гемоглобін, що не зв’язаний з молекулами кисню.
-
виказаний
1. Який був виказаний, тобто виявлений, виражений, показаний у словах або вчинках.
2. У лінгвістиці (про слово, форму, конструкцію) — такий, що вжитий, реалізований у конкретному мовленнєвому акті на противагу потенційно можливому у системі мови.
-
дезоксибензоїн
Органічна сполука, похідна бензоїну, у якій один або кілька атомів кисню заміщені на атоми водню, що робить її дезоксипохідною.
-
викаблучуватися
1. Намагатися справити враження, виставляти себе напоказ, поводитися витончено або вигадливо, часто з відтінком манірності та прагненням виглядати краще за інших.
2. Розмовне: викручуватися, знаходити вихід із скрутного становища, часто хитрістю або вигадками.
-
дезоксиалкілювання
Хімічна реакція, внаслідок якої від молекули органічної сполуки відщеплюється алкільна група разом з атомом кисню, що веде до утворення подвійного зв’язку або відновлення карбонільної групи.
-
викаблучувати
1. Намагатися справити враження, вихвалятися, поводитися вигадливо або витончено, часто з метою привернути увагу; виставляти себе напоказ.
2. (Розм.) Виконувати складні, вигадливі рухи (переважно про танок), виділятися незвичайною поведінкою або вбранням.
-
дезоксиаденозин
Нуклеозид, що складається з азотистої основи аденіну та вуглеводного компоненту дезоксирибози, є однією з чотирьох основних будівельних одиниць (нуклеозидів) молекули дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК).
-
вийтися
1. (розм.) Виявитися, статися, відбутися (про подію, явище).
2. (заст.) Вийти з ладу, зіпсуватися; також — втратити силу, знесиліти.
3. (діал.) Витратитися, вичерпатися (про ресурси, запаси).
-
дезоклюзія
Дезоклюзія — власна назва філософського роману-антиутопії українського письменника Володимира Винниченка, написаного 1926 року, в якому розглядається тема індивідуальної свободи та боротьби з тоталітарною системою шляхом повного відторгнення від суспільства.
Дезоклюзія — у романі В. Винниченка: запропонована головним героєм концепція або практика радикального виходу з будь-яких соціальних зв’язків, інституцій та ідеологічних систем («окупованостей») з метою досягнення абсолютної внутрішньої свободи та самозбереження особистості.
-
вийти
1. Залишити межі чогось, перебувати поза певним простором або приміщенням; покинути якесь місце.
2. З’явитися, показатися десь, прибути кудись (часто про небесні тіла, друковані видання тощо).
3. Стати видимим, помітним; проступити, виступити (наприклад, про пляму, потік).
4. Вирости, поширитися за межі чогось (про рослини).
5. Звільнитися, перестати перебувати в якомусь стані, становищі або колі людей (наприклад, вийти зі складу комісії).
6. Отримати якийсь результат унаслідок дій, обчислень; виявитися, випасти.
7. Стати кимось, досягти якогось становища в результаті навчання, виховання.
8. Втратити лад, придатність; зіпсуватися, зламатися (про механізм, пристрій).
9. Витратитися, бути використаним до кінця (про запас чогось).
10. Відбутися, статися, мати місце (про подію, явище).
11. У гральних та азартних іграх — отримати певну комбінацію, карту; з’явитися на табло, екрані.
12. У поєднанні з іменниками у ролі прислівників або з прийменниками утворює стійкі словосполучення з різними значеннями (наприклад: вийти заміж, вийти з ладу, вийти на зв’язок).