викаблучувати

[ʋɪkɑblut͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Намагатися справити враження, вихвалятися, поводитися вигадливо або витончено, часто з метою привернути увагу; виставляти себе напоказ.

  2. (Лінгвістика) –

    (Розм.) Виконувати складні, вигадливі рухи (переважно про танок), виділятися незвичайною поведінкою або вбранням.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я викаблучую, ти викаблучуєш, він викаблучує, ми викаблучуємо, ви викаблучуєте, вони викаблучують

Більше записів