викаблучувати

1. Намагатися справити враження, вихвалятися, поводитися вигадливо або витончено, часто з метою привернути увагу; виставляти себе напоказ.

2. (Розм.) Виконувати складні, вигадливі рухи (переважно про танок), виділятися незвичайною поведінкою або вбранням.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |