1. Який був виказаний, тобто виявлений, виражений, показаний у словах або вчинках.
2. У лінгвістиці (про слово, форму, конструкцію) — такий, що вжитий, реалізований у конкретному мовленнєвому акті на противагу потенційно можливому у системі мови.
виказаний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |