виказаний

[ʋɪkɑzɑnɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який був виказаний, тобто виявлений, виражений, показаний у словах або вчинках.

  2. (Лінгвістика) –

    У лінгвістиці (про слово, форму, конструкцію) — такий, що вжитий, реалізований у конкретному мовленнєвому акті на противагу потенційно можливому у системі мови.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. виказаний, р. виказаного, д. виказаному, з. виказаного, о. виказаним, м. виказанім

Більше записів