Словник Української Мови
1. Властивість наукової теорії, яка побудована на основі аксіоматичного методу, тобто виводиться з чітко сформульованих і прийнятих без доказу постулатів (аксіом).
2. Ступінь або рівень логічної строгості та формалізації теорії, що характеризує її побудову як аксіоматичної системи.
1. (про теорію, систему знань) Такий, що може бути побудований або представлений у формі суворої логічної системи, що виходить із чітко сформульованих аксіом (постулатів) і правил виведення.
2. (про поняття, твердження) Такий, що може бути прийнятий за аксіому або сформульований як аксіома; такий, що піддається аксіоматизації.
1. Формалізувати якусь галузь знання, зводячи її до системи аксіом, тобто базових тверджень, що приймаються без доведення, з яких логічним шляхом виводяться всі інші положення теорії.
2. Визначати, приймати або формулювати щось як аксіому, тобто як очевидну та не потребуючу доказів істину, що є основою для подальших міркувань.
1. Набувати властивості аксіоми; ставати очевидним, беззаперечним твердженням, що не потребує доказів у межах певної теорії.
2. У логіці та математиці: перетворюватися на систему аксіом; ставати формалізованим за допомогою чітко визначених аксіом і правил виведення.
1. Система аксіом, що становить основу певної математичної теорії або логічної побудови.
2. Сукупність основних, недоведених у межах даної теорії положень (аксіом), що приймаються за вихідні для подальшого логічного виведення інших тверджень цієї теорії.
3. Розділ логіки або математики, що вивчає властивості, структуру та способи побудови аксіоматичних систем.
1. У математиці: крива, яка описується точкою, нерухомо пов’язаною з колом, що котиться без ковзання по нерухомому колу зовні або всередині нього; гіпоциклоїда або епіциклоїда.
2. У техніці: профіль бічної поверхні зубця зубчастого колеса, утворений аксоїдою (кривою, що описується точкою, нерухомо пов’язаною з виробляючим колом, яке котиться без ковзання по вихідному колу).
1. (у математиці) Геометричне місце точок, що описує миттєву вісь обертання в просторі відносно нерухомої системи координат при русі твердого тіла навколо нерухомої точки.
2. (у техніці, кінематиці) Непорушна аксоїда — поверхня, утворена миттєвими осями обертання в нерухомому просторі; рухома аксоїда — аналогічна поверхня, утворена тими самими осями в системі координат, пов’язаній з рухомим тілом. Рух твердого тіла з однією нерухомою точкою можна представити як кочення без ковзання рухомої аксоїди по нерухомій.
1. Власна назва лінії косметичних засобів (кремів, гелів тощо) для догляду за шкірою, що містять активні компоненти (наприклад, кофеїн, ретинол) та призначені для вирішення конкретних проблем (зволоження, підтягування, зменшення набряків).
2. (У спорті, рідше) Коротке, інтенсивне тренування або комплекс вправ, спрямований на швидку активацію м’язів, розігрів організму та підвищення енергії перед основним навантаженням або для поліпшення самопочуття.
1. (у фінансах, бухгалтерському обліку) Такий, що стосується доходів або витрат, які вже виникли внаслідок діяльності підприємства, але ще не отримані або не сплачені (наприклад, прострочена заборгованість); пасивно-активний.
2. (у мовознавстві, граматиці) Такий, що виражає дію, спрямовану на суб’єкт (підмет) з боку об’єкта, але оформлений за допомогою форми зворотного стану дієслова (з часткою -ся), де суб’єкт є одночасно і об’єктом дії; зворотно-середній, рефлексивно-пасивний (про значення дієслівних форм).
1. (про риб) Здатний до тривалого швидкого пересування у воді завдяки міцному мускулистому тілу та потужному хвостовому плавцю, що є основним органом руху (наприклад, тунець, лосось, акула).
2. (про тип плавання, спосіб життя) Пов’язаний із постійним активним пересуванням у товщі води пошуках їжі або під час міграцій, на відміну від малорухливого, донного чи пасивно-плавного способу існування.