Значення
- (Математика) –
Система аксіом, що становить основу певної математичної теорії або логічної побудови.
- (Математика) –
Сукупність основних, недоведених у межах даної теорії положень (аксіом), що приймаються за вихідні для подальшого логічного виведення інших тверджень цієї теорії.
- (Математика) –
Розділ логіки або математики, що вивчає властивості, структуру та способи побудови аксіоматичних систем.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. аксіоматика, р. аксіоматики, д. аксіоматиці, з. аксіоматику, о. аксіоматикою, м. аксіоматиці, к. аксіоматико