1. Переходити в активний стан; починати діяти, виявляти активність.
2. Ставати активним, набувати здатності до дії або хімічної взаємодії (про речовини, елементи).
3. У техніці: приводитися в дію, вмикатися, починати функціонувати.
-
активуючий
1. (у біохімії, фармакології) Такий, що підсилює, прискорює або запускає певну біохімічну реакцію, процес або функцію в організмі; що збільшує активність ферменту, рецептора чи іншої біологічної молекули.
2. (у техніці, інформатиці) Такий, що приводить пристрій, систему, програму або функцію в дію, робочий стан; що ініціює запуск.
3. (у психології, педагогіці) Такий, що спонукає до діяльності, активізує розумову, пізнавальну або творчу діяльність.
-
актидіон
1. Музичний інструмент, різновид гармоніки з кнопковою клавіатурою для обох рук, у якому звук видобувається за допомогою металевих язичків, що коливаються під дією струменя повітря з міха.
2. Рід рослин родини актинідієвих, що включає дерев’янисті ліани, серед яких є плодові культури, зокрема актинідія китайська (Actinidia chinensis), відома як ківі.
-
актиніди
1. Ряд хімічних елементів (від актинію до лоуренсію), що розташовані в сьомому періоді періодичної системи Д. І. Менделєєва та належать до f-елементів; актиноїди.
2. Застаріла назва для хімічних елементів ряду актинію (актиноїдів).
-
акриловоетиловий
Який стосується акриловоетилу, відноситься до нього або складається з нього; властивий акриловоетилу.
Хімічний термін, що позначає сполуку або похідну, утворену з акрилової кислоти та етилового спирту (етанолу), зокрема етиловий ефір акрилової кислоти (етилакрилат).
-
акриловометиловий
1. (хім.) Стосовний до акриловометилу, що стосується метилового ефіру акрилової кислоти (метакрилату).
-
акріти
1. Візантійські прикордонні воїни-поселенці, які з VII–VIII століть несли службу на східних кордонах імперії (в Малої Азії) та отримували за це земельні наділи; також — представники військової землеволодіючої знаті в прикордонних областях.
2. У сучасній українській історіографії — назва українських козаків-поселенців на південних кордонах Речі Посполитої та Московської держави (у тому числі на Слобожанщині) у XVI–XVIII століттях, які аналогічно візантійським акрітам несли прикордонну службу в обмін на землю та особливі права.
-
акроангіотромбоз
Акроангіотромбоз — це медичний термін, який означає гостре порушення кровопостачання кінцівок (зазвичай пальців рук або ніг), спричинене тромбозом (утворенням кров’яного згустка) у дрібних артеріях або артеріолах, що призводить до ішемії, сильного болю, поблідніння або посиніння шкіри та ризику некрозу тканин.
-
акроасфіксія
Акроасфіксія — медичний термін, що означає порушення кровообігу та дихання в кінцівках (переважно пальцях рук і ніг), що викликає їхню синюшність (ціаноз), похолодання та оніміння.
-
акробатичність
1. Властивість, яка характеризує вправність, спритність, гнучкість тіла, здатність виконувати складні фізичні вправи, характерні для акробатики.
2. Переносно: надзвичайна спритність, вправність у досягненні мети, вміння виходити зі складних ситуацій, часто з відтінком хитрого пристосування.