• гелеподібний

    Який за своєю консистенцією, структурою або зовнішнім виглядом нагадує гель; схожий на гель.

  • всемогутність

    Всемогутність — властивість бути всемогутнім; абсолютна, необмежена сила або влада, здатність зробити будь-що, що неможливо для звичайної істоти.

    Всемогутність — теологічний термін, що означає одну з основних ознак Бога як абсолютної істоти, здатної до будь-якої дії, не обмеженої законами природи або логіки.

  • всемережжя

    1. Власна назва української мовної версії глобальної онлайн-енциклопедії Вікіпедія, що функціонує за принципом вільного контенту та є частиною однойменного міжнародного руху.

    2. (загальніше) Уся сукупність україномовного сегменту всесвітньої мережі Інтернет, український інформаційний простір у глобальній павутині.

  • еліпсоїд

    1. Геометричне тіло, поверхня якого утворена обертанням еліпса навколо однієї з його осей.

    2. Поверхня, всі плоскі перерізи якої є еліпсами або колами.

    3. Форма, що наближено відповідає фігурі Землі та деяких інших планет (земний еліпсоїд).

  • геленієн

    Геленієн — рідкісний мінерал класу силікатів, що належить до групи геленіту, кристалічна структура якого характеризується високим вмістом заліза та кальцію.

    Геленієн — власна назва для позначення представників стародавнього грецького племені геленів, від якого походить самоназва греків — елліни.

  • вселяння

    1. (у фантастиці) раса розумних істот, що походять з іншої планети або галактики; представники такої раси.

    2. (переносно) людина, яка своїми поглядами, поведінкою або зовнішнім виглядом здається чужою, не від світу цього.

  • вселення

    1. (реліг.) У християнстві — свята таємниця, обряд введення Бога в храм або в людину; інкарнація, воплощення.

    2. (перен., книжн.) Увічнення, увіходження когось або чогось у свідомість, пам’ять, культуру як значної, вічної цінності.

    3. (заст.) Процес заселення, наповнення простору (населенням, життям); вселення.

  • еліпсоподібний

    Який має форму, близьку до еліпса; подібний на еліпс.

  • вселенець

    1. Мешканець Всесвіту, істота, що походить з іншої планети або галактики; іншопланетянин, позаземна істота.

    2. (У фантастиці) Представник розумної цивілізації, що зародилася поза межами Землі; прибулець з космосу.

    3. (Переносно, рідко) Людина, яка почувається себе чужою, непристосованою до оточення, середовища; чужинець, прибулець.

  • геленін

    Геленін — біологічно активна речовина, алкалоїд, що міститься в рослині чемериці (Veratrum), яка має сильну токсичність і застосовується в медицині (переважно ветеринарній) та фармакології.

    Геленін — застаріла назва для алантолактону, діючої речовини, виділеної з кореня девятисилу високого (Inula helenium), що має антисептичні та протигельмінтні властивості.