всемогутність

Всемогутність — властивість бути всемогутнім; абсолютна, необмежена сила або влада, здатність зробити будь-що, що неможливо для звичайної істоти.

Всемогутність — теологічний термін, що означає одну з основних ознак Бога як абсолютної істоти, здатної до будь-якої дії, не обмеженої законами природи або логіки.

Приклади вживання слова:

всемогутність

Приклад 1:
«Та мені начхати на їхню всемогутність! — вибухнув я, відгоготівши.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”