Словник Української Мови
1. Пов’язаний з Агемітоном — гірським масивом у Північній Америці, розташованим у штаті Каліфорнія (США), на території національного парку Кінгз-Каньйон.
2. Стосовний до рідкісного мінералу агемітону, який був вперше знайдений у вищезгаданому гірському масиві.
1. (в медицині та біології) Вроджена відсутність або недоразвиток будь-якого органу або частини тіла внаслідок порушення процесу його закладки на етапі ембріонального розвитку.
2. (в геології) Тип берега, що утворюється внаслідок насування суші на море через тектонічні підняття або скупчення наносів.
1. У давньогрецькій міфології — цар Тіра (Фінікії), син Посейдона й Лібії, брат-близнюк Бела, чоловік Телефасси, батько Кадма, Фойнікса, Кіліка, Фасоса, Фінея та Європи, яку викрав Зевс.
2. Астрономічний термін: мала планета (астероїд) № 1873, відкрита 1971 року, названа на честь міфологічного персонажа.
1. Який стосується агару, виготовлений з агару або містить його.
2. Який вирощується на живленому середовищі з агаром (про мікроорганізми).
Агаропектин — полісахарид, що входить до складу агар-агару разом з агарозою, відрізняється від неї меншою молекулярною масою та наявністю сульфатних груп і метоксильних залишків, що знижує його здатність до утворення щільних гелів.
Агарофіт — водна рослина, що містить агар-агар у своїх тканинах, зокрема деякі види червоних водоростей.
Агастрія — вроджена вада розвитку, при якій відсутнє нижнє відділення стінки живота (передньої черевної стінки) і частина шлунково-кишкового тракту.
1. Мінерал, різновид халцедону, що має смугастий або хмарчастий малюнок і використовується як напівкоштовний камінь для виготовлення ювелірних прикрас, дрібних художніх виробів та у техніці.
2. Виріб (наприклад, гемма, печатка, прикраса) з цього мінералу.
3. (Переносне значення) Про щось дуже міцне, тверде (зазвичай про людське тіло, м’язи).
1. Жіноче ім’я, що походить від грецького слова “agathos” (добрий, хороший).
2. Рідкісна жіноча форма чоловічого імені Агат, яке має аналогічне походження.
3. Мінерал, різновид халцедону, який характеризується смугастим або строкатим малюнком; використовується як ювелірний та виробний камінь. (Примітка: у цьому значенні в українській мові зазвичай вживається чоловічий рід — “агат”, але форма “агата” може траплятися в усному мовленні або в спеціальній літературі).
Агатангел — чоловіче ім’я грецького походження (грец. Αγαθάγγελος), що означає “добрий вісник” або “добрий ангел”.
Агатангел — історична особа, вірменський письменник V століття, автор праці “Історія Вірменії”, що містить, серед іншого, житія святих та опис прийняття християнства вірменами.
Агатангел — церковний титул, який іноді вживається у східних церквах, аналогічно до “архидиякон” або “протодіякон”, що означає “старший, головний диякон”.