Словник Української Мови
1. Такий, що має властивість роз’їдати, розтравлювати речовини; агресивний за хімічним впливом.
2. Переносно: різкий, уїдливий, глузливо-злий (про слова, тон, висловлювання тощо).
3. Про смак або запах: гострий, терпкий, що пече або дратує слизові оболонки.
Мова єврейських громад Центральної та Східної Європи, що сформувалася близько X століття на основі середньоверхньонімецьких діалектів зі значними запозиченнями з івриту, арамейської, а також слов’янських і романських мов; належить до германської гілки індоєвропейської мовної родини, традиційно записується єврейським алфавітом.
Супільність носіїв цієї мови, їхня культура та побут.
1. Технічний пристрій або машина для розминання, перемішування та однорідного замісу глини з водою та іншими добавками перед подальшим формуванням виробів (наприклад, цегли).
2. Розмовна назва для місця, ділянки або цеху, де відбувається процес м’яття та замісу глини.
3. Застаріле та діалектне позначення великої глиняної маси, кома глини, підготовленої для роботи гончара або для формовки будівельних матеріалів.
1. (дієслово) Об’єднуватися, ставати єдиним цілим; набувати єдності, згуртовуватися.
2. (дієслово, спец.) У християнській богословській термінології — досягати внутрішньої єдності з Богом, духовно з’єднуватися з Божественною сутністю.
Їдження — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. Той, хто їде верхи на коні або на іншому тваринному транспорті; вершник.
2. (переносно) Той, хто їде на чомусь (велосипеді, мотоциклі тощо), водій або пасажир транспортного засобу.
3. (історичне, у спеціальному вжитку) Назва козацького чи лицарського воїна, зокрема в польській, литовській, українській традиціях.
Їдення — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
Такий, що має сліди поїдання, обгризання або пошкодження від зубів чи дзьоба.
Який має вигляд або сліди пошкодження чимсь гострим, що нагадує укуси (про метали, тканини тощо).
Перен. Пошарпаний, зношений, з виглядками (про одяг, взуття).
Перен. Зі слідами віспи або інших виразкових уражень шкіри (про обличчя).
1. У математиці — позначення одиниці в системі числення з основою 11, еквівалент цифрі 10 у десятковій системі.
2. У комп’ютерній термінології — символ або цифра, що позначає значення одинадцять у шістнадцятковій системі числення (hexadecimal), де для запису чисел використовуються символи від 0 до 9 та літери від A до F.
1. (діал., рідк.) Те саме, що їсти — приймати їжу, споживати їстівні продукти.
2. (діал., рідк.) Поїдати, знищувати (про комах, шкідників).