Значення
- (Лінгвістика) –
Мова єврейських громад Центральної та Східної Європи, що сформувалася близько X століття на основі середньоверхньонімецьких діалектів зі значними запозиченнями з івриту, арамейської, а також слов’янських і романських мов; належить до германської гілки індоєвропейської мовної родини, традиційно записується єврейським алфавітом.
- (Лінгвістика) –
Супільність носіїв цієї мови, їхня культура та побут.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. їдиш, р. їдишу, д. їдишеві, з. їдиш, о. їдишем, м. їдишеві, к. їдишу