їдиш

[jidɪʃ] Іменник

Буква:Ї

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Мова єврейських громад Центральної та Східної Європи, що сформувалася близько X століття на основі середньоверхньонімецьких діалектів зі значними запозиченнями з івриту, арамейської, а також слов’янських і романських мов; належить до германської гілки індоєвропейської мовної родини, традиційно записується єврейським алфавітом.

  2. (Лінгвістика) –

    Супільність носіїв цієї мови, їхня культура та побут.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. їдиш, р. їдишу, д. їдишеві, з. їдиш, о. їдишем, м. їдишеві, к. їдишу

Більше записів