їдець

1. Той, хто їде верхи на коні або на іншому тваринному транспорті; вершник.

2. (переносно) Той, хто їде на чомусь (велосипеді, мотоциклі тощо), водій або пасажир транспортного засобу.

3. (історичне, у спеціальному вжитку) Назва козацького чи лицарського воїна, зокрема в польській, литовській, українській традиціях.

Приклади:

Приклад 1:
І сам їдець лежав поруч на своєму френчі, прикрившись білизною. Спека важко стуляла йому повіки.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”