Словник Української Мови
1. Різко, з силою вирватися, вивільнитися з чиїхось рук або з якогось обмеженого простору; вирватися на волю.
2. Швидко, раптово вибігти, вискочити, вирватися звідкись (про людину або тварину).
3. Перен. Раптово, нестримно виявитися, проявитися (про почуття, слова тощо).
1. (Власна назва) Стосовний до Вилі, міста в Польщі, або до Вильської землі історичного регіону.
2. (Власна назва) Стосовний до Вильні (Вільнюса), столиці Литви, або до Виленського краю.
1. Який має форму вилки, схожий на вилку; розгалужений, роздвоєний.
2. Стосований до міста Вилка (Вилки) або Вилківського району, пов’язаний з ними.
Який має форму вила або його зубців; роздвоєний, розгалужений.
Який стосується міста Вилче (нині Вилча) у Румунії, пов’язаний з ним.
1. Виходити, випадати з лушпиння, оболонки, обгортки; звільнятися від чогось, що охоплювало або прикривало.
2. (у біології) Про насіння, бруньки, крила комах тощо: розкриватися, звільняючи те, що знаходиться всередині.
3. (переносно) Ставати помітним, виявлятися, проступати (про почуття, риси характеру, наміри).
1. Виймати щось із лушпиння, шкаралупи, оболонки; очищати від лушпиння.
2. Видаляти, виймати щось із середини чогось (наприклад, кістку з плода).
3. У медицині: хірургічно видаляти, витягувати (наприклад, інородне тіло, пухлину).