1. Про тварину: народити дитинчат (зазвичай про багатоплідних ссавців).
2. Розм. Про людину: народити двох або більше дітей одночасно.
3. Діал. Відлежатися, пролежати певний час.
Словник Української Мови
1. Про тварину: народити дитинчат (зазвичай про багатоплідних ссавців).
2. Розм. Про людину: народити двох або більше дітей одночасно.
3. Діал. Відлежатися, пролежати певний час.
1. (про тварин, особливо про домашню худобу) Народжувати дитинча, приносити приплід.
2. (переносно, розмовне) Про людину: народити дитину (часто з відтінком грубуватості або іронії).
3. (переносно, розмовне) Виробляти, видавати велику кількість чогось (наприклад, продукції, творів); часто вживається з відтінком нехтування або іронії.
1. Лягати, розташовуватися лежачи (про багатьох, про тварин).
2. Розлягатися, розташовуватися на великому просторі (про місцевість, селища тощо).
3. Довго лежати, перебувати в лежачому положенні; валятися.
Втратити людський вигляд, стати схожим на нелюдь; здичавіти, огрубіти.
Втратити людські якості, моральні цінності; озвіріти, одичавіти.
1. Втратити людський вигляд, людські риси; перетворитися на щось нелюдське, одичаліти.
2. Стати безлюдним, спорожніти (про місце, простір).