Який набув людського вигляду, став схожим на людину (про істоту, предмет або явище).
Який став цивілізованим, культурним, втратив дикість або первісний стан.
Словник Української Мови
Який набув людського вигляду, став схожим на людину (про істоту, предмет або явище).
Який став цивілізованим, культурним, втратив дикість або первісний стан.
1. (про місце, простір) Ставати більш населеним, заселятися людьми; набувати ознак людського життєустрою, цивілізованості.
2. (переносно, про людину) Набувати більш людяного, гуманного вигляду або характеру; ставати кращим, шляхетнішим.
1. Надавати чомусь людського вигляду, робити схожим на людину; втілювати людські риси в нелюдських образах.
2. Перен. Робити щось гуманнішим, людянішим; наповнювати людським теплом, повагою до особистості.
1. Який має форму роздвоєної, розгалуженої палиці, нагадує вили (розвилку).
2. Який має роздвоєний, розгалужений кінець; вилоподібний.
1. Різким, швидким рухом звільнитися, вирватися з чиїхось рук, з якогось місця або стану обмеження; вирватися на волю.
2. Перен. Раптово, швидко піти, вийти, втекти звідкись; звільнитися від когось, чогось.
3. Розм. Витратитися, витекти (про рідину, газ тощо).