Болещі — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі. Належить до Болехівської міської громади.

1. Рід шапинкових грибів родини болетових, до якого належать такі види, як білий гриб, моховик, підосичник та інші, що характеризуються наявністю губчастого гіменофора (трубочок) з нижнього боку шапки.

2. Застаріла або народна назва деяких грибів з роду Болетус, зокрема білого гриба (Boletus edulis).

Історичний термін для позначення політики та процесів, спрямованих на посилення впливу Болгарії та болгарського національного руху на території Македонії та Фракії в Османській імперії, особливо в кінці XIX — на початку XX століття, що супроводжувалося боротьбою за церковну та освітню автономію проти грецького та сербського впливу.

У ширшому сенсі — процес поширення болгарської мови, культури, національної свідомості та політичного впливу серед населення певних регіонів Балкан.

1. Коротка жіноча кофта або жакет без застібки, що зазвичай не доходить до талії.

2. Іспанський народний парний танець у помірному темпі, що виконується під акомпанемент гітари та спів, а також музика до такого танця.

3. Коротка музична п’єса або частина більшого вокального чи інструментального твору, написана в ритмі однойменного танця.

Болеадорас — рід дрібних прісноводних сомів родини бронякових (Doradidae), поширених у водоймах Південної Америки, зокрема в басейні річки Амазонки. Характеризуються витягнутим тілом, наявністю кістяних щитків уздовж бічної лінії та гострими шипами на грудних плавцях.

Болеадорас — популярна акваріумна риба, відома своєю мирною вдачею, звичкою зариватися в ґрунт та характерним вусикам, що допомагають їй у пошуку їжі.

Болдига — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Болградському районі; відноситься до Василівської сільської громади.

Болгарооктон — власна назва роду рослин родини айстрових (Asteraceae), наукова назва якого є синонімом до роду хризантема (Chrysanthemum).

1. Розмовна назва кутової шліфувальної машини (КШМ) — ручного електроінструмента з абразивним диском, що обертається на високих оборотах, призначеного для різання, шліфування та зачищення різних матеріалів (металу, каменю, цегли тощо). Назва походить від країни-виробника Болгарії, де налагодили масовий випуск таких інструментів у соціалістичні часи.

2. Жінка болгарської національності, громадянка або уродженка Болгарії.

3. Розмовна назва овочевої культури — болгарського перцю (солодкого перцю).

1. Представник болгарського народу, уродженець або громадянин Болгарії.

2. Заст. Рідкісний мінерал, різновид кварцу, знайдений у Болгарії; болгарський камінь.

1. Представник основного населення Болгарії, національності, що формувалася на основі слов’янських племен, асимільованих протоболгар (тюркського походження), з домішкою фракійського та інших субстратів.

2. Особа чоловічої статі, що має болгарське громадянство або болгарське національне походження.

3. (іст.) Представник стародавнього тюркомовного кочового народу, що в VII столітті разом із слов’янськими племенами заснував на Балканах державу, яка згодом дала назву сучасній Болгарії та болгарській нації (протоболгарин, праболгарин).