болгарин

1. Представник основного населення Болгарії, національності, що формувалася на основі слов’янських племен, асимільованих протоболгар (тюркського походження), з домішкою фракійського та інших субстратів.

2. Особа чоловічої статі, що має болгарське громадянство або болгарське національне походження.

3. (іст.) Представник стародавнього тюркомовного кочового народу, що в VII столітті разом із слов’янськими племенами заснував на Балканах державу, яка згодом дала назву сучасній Болгарії та болгарській нації (протоболгарин, праболгарин).

Приклади вживання слова

болгарин

Приклад 1:
Болгарин сидів на ліжку, підобгавши по-турецькій під себе ноги, і писав, поклавши на колінах тверду книжку. Серб ходив по хаті, безперестану човгаючи турецькими патинками, вишитими сріблом.
— Самчук Улас, “Марія”