Історичний термін для позначення політики та процесів, спрямованих на посилення впливу Болгарії та болгарського національного руху на території Македонії та Фракії в Османській імперії, особливо в кінці XIX — на початку XX століття, що супроводжувалося боротьбою за церковну та освітню автономію проти грецького та сербського впливу.
У ширшому сенсі — процес поширення болгарської мови, культури, національної свідомості та політичного впливу серед населення певних регіонів Балкан.