1. (заст.) Той, хто оре землю, хто створює борозни під час оранки; плугар, орач.

2. (перен., поет.) Той, хто наполегливо працює, плідно діє в певній галузі, готує ґрунт для майбутнього; працьовита людина, творець.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “борозна” — неглибока рівчаста заглибина в ґрунті, зроблена плугом, ралом або іншим знаряддям при оранці; невелика борозна.

2. (у переносному значенні) Слід, відбиток, заглибина, що нагадує борозну (наприклад, на чолі від зморшок, на снігу від лиж тощо).

Борозномір — пристрій для вимірювання глибини борозен під час оранки, що забезпечує контроль за рівномірністю обробітку ґрунту.

Сільськогосподарський знаряддя або пристрій, призначений для загортання (закриття) борозен після посіву насіння, посадки бульб тощо, що забезпечує рівномірне покриття насінного матеріалу ґрунтом.

Сільськогосподарське знаряддя або робочий орган ґрунтообробної машини (наприклад, плуга), призначений для загортання розпушеної землі з країв борозни назад у борозну після проходження корпуса плуга, що сприяє кращому обертанню пласта та покриттю рослинних решток.

Спеціальний робочий орган сільськогосподарської машини (наприклад, сівалки), призначений для попереднього розкриття (підрізання) борозни, щоб основний робочий орган (сошник) рівномірно висівав насіння на задану глибину.

1. (у геоморфології) Властивість рельєфу місцевості, що характеризується наявністю численних, часто паралельних, глибоких і вузьких знижень (борозен), утворених переважно водною ерозією або льодовиковою діяльністю.

2. (у сільському господарстві, ґрунтознавстві) Наявність на поверхні поля або ґрунту глибоких слідів (борозен) від різних знарядь (плуга, культиватора тощо), що може бути як технологічною особливістю, так і ознакою деградації ґрунту через його переущільнення.

1. Зменшувальна форма до слова “борозна”: невелика борозна, неглибока заглибина в землі, зроблена плугом, ралом чи іншим знаряддям для оранки або для відводу води.

2. (переносно) Поздовжня заглибина, жолобок на будь-якій поверхні; неглибока риска, виїмка.

1. Рід комах родини жуків-вусачів (Cerambycidae), представники якого мають характерні поздовжні борозенки на надкрилах.

2. Рід грибів родини гельвелових (Helvellaceae), що мають шапинку з борозенками або зморшками.

3. Застаріла назва для плуга або рала, знаряддя для орання, яке прокладає борозну.

1. Борозна — це довгаста заглибина у ґрунті, зроблена плугом або іншим знаряддям при оранці; смуга землі між двома такими заглибинами.

2. Борозна — глибока зморшка, зморшок на обличчі або іншій частині тіла.

3. Борозна (переносно) — слід, відбиток, глибока ознака чого-небудь (наприклад, важких переживань, часу).